Звідки нам знати, що Бог неймовірний?
Все, що нам потрібно зробити, це вийти в темну ніч на вулицю і поглянути на небо. І стане зрозуміло, що Бог, котрому ми поклоняємось, знаходиться за межами наших найбільших уявлень.
Мені подобається, як псалмопівець говорить в Біблії «Небеса проповідують славу Божу». Іншими словами, це не просто в небі зірочки горять. Вони по своєму голосять усім, хто на них дивиться «Ей, Бог Надзвичайний, Він Неймовірний! Він більший, ніж ви тільки могли собі уявити. Не забувайте про Бога! Не говоріть, що Він чогось не може. Тому що Бог величний. Він гігантських розмірів. Він більший, ніж наша найбільша думка про Нього». Ці зірки, як величезний плакат або біг-борд, нагадують нам, що це так.
Просто подивіться вверх. Біблія говорить
«Небеса проповідують славу Божу, і про діла рук Його звіщає небо»
Біблія, Псалом 18
Мені подобається Писання, воно таке просте. Але мені також подобається наука. Писання говорить, що спочатку Бог створив небо і Землю. Дехто вважає, що це був великий вибух, і я не проти цієї думки. Думаю, коли Бог створював небо і Землю, це був поістині великий вибух. І це не удар по науці. В цьому питанні, ми з нею солідарні. Через декілька віршів нище, написано, що Бог сказав, нехай буде світло. І стало світло. Звичайно, що воно з’явилось, адже що Бог запросив, те Він і отримав. І гігантська Вселенна почала своє існування.
Ми навіть не знаєм, наскільки вона велика. Ми часто називаємо «відомою» Вселенною те, що нам поки відомо. В нас немає достатньо потужного телескопу, щоб побачити, що ж находиться там далі в Божому твориві. Але кожного разу, коли ми створюємо телескоп все більших розмірів, ми знову дивуємось, розуміючи, що Вселенна більша, ніж ми собі уявляли. Багато вчених вважають, що мають бути і інші планети, на котрих є життя. В дечому я з ними згідний. Бо якщо Вселенна – це всього лиш місце для проживання нас з вами, то це місце занадто великих розмірів. Думаю Вселенна занадто велика, якщо вона всього лиш є домом для нас з вами…
Але що, якщо першочергово ціль Вселенної – це не просто бути нашим домом, а показувати велич, могутність, силу і славу Бога, котрий це все створив? В цьому випадку, розмір Вселенної в самий раз підходить для цього. Біблія каже, що світло вийшло із уст Божих. Є люди котрі говорять, що хотіли би бути присутніми, коли Бог творив світ. – О, ні, думаю, вони би все ж не захотіли бути там у момент, коли Бог сказав «Хай станеться світло». Бо світло вийшло із Його уст, і світло полетіло з Його уст зі швидкістю 300 000 кілометрів за секунду. Така швидкість світла. Ми маємо пригадати це, якщо в школі звертали увагу на вчителів. Світло настільки швидке, що промінь світла може облітати 7 раз новколо Землі за одну секунду. І з такою швидкістю воно вийшло із Божих уст. Тому вам би точно не захотілось там бути в цей момент.
Ми живемо в маленькій місцині Вселенної в галактиці Чумацький шлях. Якщо ви не знали, де ви живете. Дехто каже «Я живу на головній вулиці свого міста». Ні, ви живете в галактиці Чумацький шлях. Це ваше місце у Вселенній. У дуже великій Вселенній, де потрібно використовувати світловий рік, щоб по ній пересуватись. Що таке Світловий рік – це відстань, котру світло долає за один рік. Якщо ми знаємо, що його швидкість 300 000 км в секунду, то за рік воно долає 9.46 триліона кілометрів. Тому Світловий рік один із головних засобів, яким ми можемо вимірювати щось у Вселенній. В Божій Вселенній нам не допоможе ні сантиметр, ні метр, ні кілометр. Нам необхідна лінійка розміром у 9.46 триліона кілометрів.
І наш дім, галактика Чумацький шлях складається з міліарду зірок. І це тільки одна наша галактика. Вчені кажуть, що існують сотні міліардів інших галактик у відомій нам Вселенній. Доктор Девід Блок сказав, що якшо б ми почали рахувати міліарди зірок в нашій галактиці зі швидкістю 1 зірка за 1 секунду, нам би знадобилось 2500 років. Це тільки щоб підрахувати зірки галактики Чумацький шлях. Бог через пророка Ісаю сказав:
«Кому ж ви уподібните Мене, і до кого прирівняєте? Підніміть очі ваші до небес, і подивіться, Хто створив їх. Той, Хто виводить безліч зірок, одну за другою, і кожну з них називає по імені. По многоті могутності і великої сили, ні одна із них в Нього не загубиться».
Ми повинні правильно оприділити розміри Бога. Він не нашого розміру, в Нього розум не такий, як у нас. Він думає не так, як ми. Він мислить більш глобальними масштабами, більшими, ніж ми собі могли б подумати чи представити. І Він більший, ніж будь що, що ми бачили в свому житті. Бог величний, і небеса нам говорять про це. Вони звіщають не тільки те, що Бог дуже великий. Вони говорять в про те, що ми з вами дуже дуже дуже дуже маленькі…
Діаметр нашої галактики – 100 000 світлових років. Якщо б ви захотіли навідати своїх сусідів на іншій стороні галактики, тоді б вам потрібно було переміщатись зі швидкістю 300 000 км в секунду на протязі 100 000 років. Ну і тоді б ви туди попали 😃 Цікаво те, що ми не знаходимося в центрі навіть своєї галактики. Я хочу запевнити вас, що все будується не навколо нас з вами. Вчені говорять, що якщо співставити нашу Соначну систему з галактикою Чумацький шлях, то наша Сонячна система буде розміром з монету 25 центів, а наша галактика буде розміром з континент Північної Америки. Ми не такі і великі навіть в нашій власній галактиці.
І десь там в ній є зірка, одна із міліардів зірок, не сама найбільша і не сама яскравіша. Просто одна із зірок. Ми називаємо її Сонцем. І навколо неї обертаються такі собі шаріки. Один із яких називається Земля. Це наш дім. Всі ми бачили фото Землі зроблене з космосу. Цікавим є те, що дивлячись на це фото, ми не бачимо країн, кордонів, міст, людей, не видно великої потреби, котра існує, ми не бачимо бідності, війн, болі, не видно блиску і слави. Не видно нічиєї машини, або особняка. І коли трохи відступаєш назад, і дивишся на це зображення, то появляється відчуття, що можливо, ми не такі великі кінець кінцем. І ми розуміємо, що Той, Хто створив це світ, має бути мега гігантських розмірів. Несподівано в нас може зявитись відчуття, що диявол обманув нас, можливо ми не такі важливі, як ми думали, можливо наші життя не такі величні, як ми їх виставляємо. Мені подобаються слова Ніла Армстронга, того хто перший пройшовся по Місяцю:
«Я пам’ятаю, на шляху назад на Аполоні 11, мене несподівано вразило те, що маленька горошина голубого кольору і є наша Земля. Я підняв великий палець і закрив одне око. І мій палець закрив планету Земля. Але я не відчув себе велетнем. Я відчув себе дуже дуже маленьким».
Я думаю псалмопівець правильно розумів, коли говорив:
«Коли я дивлюсь на небеса Твої, діло Твоїх пальців, на місяць і зорі, котрі Ти поставив – то хто тоді людина, що Ти пам’ятаєш про неї і син людський, що Ти про нього згадуєш?».
І хоча ми такі крихітні і мізерні люди на крихітній точці у гігантському і прекрасному Всесвіті, нас наділив величністю і знає Той, Хто віддав Себе за нас і любить нас. І в точності так само, як Бог назвав кожну зірку по імені, помістивши її на своє місце, Він зробив аналогічно і з нами – людьми. Він знає нас, Він любить нас, і Він прийшов і запропонував нам мати з Ним справжні відносини, котрі ніколи не закінчаться. Той самий Бог, величний Бог, Бог, котрий створив таку красиву, незбагненну, гігантську Вселенну, воплотився у людське тіло, прийшов на нашу Землю, для того, щоб померти на хресті за нас людей і дарувати нам вічне життя. Не можливо, усвідомлюючи весь цей масштаб, і далі відмовлятись від Його любові, і продовжувати жити так, ніби Бога для нас не існує. Подумаймо про це.
Автор: Луи Гігліо
Переклад і адаптація: Ігор Хом’як